1. –озм≥щенн¤ озимих культур по попередниках

¬ кожному господарств≥ рекомендуЇтьс¤  45-55%. площ озимоњ пшениц≥ розм≥щувати  п≥сл¤ чистих ≥ ранн≥х зайн¤тих пар≥в, ≥нш≥ Ц п≥сл¤ багатор≥чних трав, зернобобових культур. ¬ис≥вати озиму пшеницю п≥сл¤ кукурудзи  на силос доц≥льно т≥льки п≥сл¤ ранньостиглих г≥брид≥в, що можливе лише за умов випад≥нн¤ значних дощ≥в ≥ достатнього зволоженн¤ кореневого шару грунту. ќсновн≥ площ≥ п≥сл¤ кукурудзи на силос ≥ гречки сл≥д в≥дводити п≥д пос≥в озимого жита та трит≥кале. ѕри достатньому зволоженн≥ метрового шару грунту озиме жито та трит≥кале доц≥льно вис≥вати по озим≥й пшениц≥. 

2. —ортовий склад

” кожному господарств≥ повинно вис≥ватись не менше 2-3 сорти озимоњ пшениц≥ з р≥зними агроб≥олог≥чними властивост¤ми. « урахуванн¤м цього, сл≥д розм≥щувати на чистих парах сорти: ƒонецька 48, ќдеська 267, јльбатрос одеський, “≥ра; по ранньому зайн¤тому пару та гороху: ƒонецька 48, ’арк≥вська 96, ќдеська 267, јльбатрос одеський; по багатор≥чних травах:  ќдеська 267, ƒонецька 48; по кукурудз≥ на силос: ’арк≥вська 96, ƒонецька 46.  ращими сортами озимого жита Ї: ’арк≥вське 95 ≥ ’арк≥вське 98, трит≥кале Ц јмф≥диплоњд 42, јмф≥диплоњд 15 на зерно, јмф≥диплоњд 44 Ц на зелений корм.
ƒл¤ плановоњ сортозам≥ни ≥ сортообновленн¤  науково-досл≥дними установами  та њх досл≥дними господарствами област≥ п≥дготовлено б≥льше 2,5 тис. тонн нас≥нн¤ ел≥ти районованих та перспективних сорт≥в. –озроблено механ≥зм та умови реал≥зац≥њ нас≥нн¤, ¤к≥ доведен≥ до споживач≥в. «агальна потреба нас≥нн¤ озимоњ пшениц≥ дл¤ господарств област≥ Ц 109-110 тис. тонн. ћаксимально допустимою вих≥дною репродукц≥Їю вважаЇтьс¤ Ў- IV репродукц≥њ. “ому при в≥дсутност≥ нас≥нн¤ цих репродукц≥й необх≥дно зд≥йснювати м≥жгосподарськ≥ обм≥ни.

3. ќброб≥ток грунту

ќсновними завданн¤ми по оброб≥тку грунту в умовах цього року Ї накопиченн¤ та збереженн¤ вологи. ѕерш за все необх≥дно забезпечити оптимальний догл¤д за пол¤ми чистого пару. ЌесвоЇчасний та не¤к≥сний оброб≥ток грунту призводить до значних витрат вологи з орного та пос≥вного шар≥в грунту, що в подальшому не дозволить одержати повних ≥ своЇчасних сход≥в озимини.
« метою б≥льш ¤к≥сного оброб≥тку чистих пар≥в сл≥д використовувати культиватори ”—ћ -5,4, а на в≥дносно чистих в≥д бурТ¤н≥в пол¤х лапчат≥ борони ¬Ќ≤÷-–, або борони Ѕ«“—-1 з навареними сегментами р≥жучих апарат≥в ≥ лише на засм≥чених площах потр≥бно використовувати паров≥ культиватори  ѕ—-4, ¤к≥ обладнан≥ лапами ћ≥ллера, або спареними бритвами, при цьому глибина обробки повинна зменшуватись до 8-10 см в липн≥ ≥ 6-8 см в серпн≥. Ќа чистих в≥д бурТ¤н≥в пол¤х можливий пос≥в без проведенн¤ передпос≥вноњ культивац≥њ. 
ќброб≥ток грунту п≥сл¤ ранн≥х зайн¤тих пар≥в ≥ багатор≥чних трав за пер≥од, що залишивс¤ до пос≥ву озимини, маЇ бути таким же, ¤к ≥ по чистих парах.
ѕ≥сл¤ гороху найб≥льш доц≥льно застосовувати поверхневий оброб≥ток на глибину 6-8 см за допомогою дискових бор≥н (Ѕƒ“-7, Ѕƒ-10), або комб≥нованих агрегат≥в ј ѕ-2,5, ј ѕ-5, ј–ѕ-3 та ≥н. √рунт розробл¤Їтьс¤ до м≥лкогрудкуватого стану. ѕеред пос≥вом проводитьс¤ культивац≥¤ за допомогою культиватор≥в ”—ћ -5,4 або  ѕ—-4 на глибину загортанн¤ нас≥нн¤.
ѕ≥сл¤ кукурудзи на силос найб≥льш доц≥льним у нин≥шн≥х умовах Ї застосуванн¤ комб≥нованих агрегат≥в ј ѕ-2,5; ј ѕ-5, ј–ѕ-3, що дозволить ¤к≥сно п≥дготувати грунт ≥ витримати оптимальн≥ строки с≥вби озимих. ѕри в≥дсутност≥ таких знар¤дь грунт обробл¤ють дисковими знар¤дд¤ми на 6-8 см. якщо до збиранн¤ кукурудзи пройдуть р¤сн≥ дощ≥, то при п≥дготовц≥ грунту сл≥д застосовувати дисков≥ борони, а пот≥м чизель-культиватори. √либина оброб≥тку грунту 8-10 см.
ƒл¤ зменшенн¤ грудкуватост≥ та ущ≥льненн¤ розпушеного шару необх≥дно застосовувати к≥льчасто-зубов≥ котки  « -10, або борони Ѕ≤√-3ј в агрегат≥ з котками «  Ў-6 чи «  Ќ-8,4.
«аготовка нас≥нн¤ до пос≥ву
Ќеспри¤тлив≥ погодн≥ умови весн¤но-л≥тнього пер≥оду негативно вплинули на розвиток ≥ формуванн¤ продуктивност≥ озимих культур. ” звТ¤зку з цим маса 1000 нас≥нин буде на 8-10 г меншою пор≥вн¤но з середньобагатор≥чною нормою. ¬рожайн≥ властивост≥ такого нас≥нн¤ не втрачен≥. “ому вкрай важливо ретельно очистити та откал≥брувати пос≥вний матер≥ал, довести його до високих пос≥вних кондиц≥й.
¬раховуючи складн≥ ф≥тосан≥тарн≥ умови 1999 року, обовТ¤зковим прийомом передпос≥вноњ п≥дготовки нас≥нн¤ Ї його протруюванн¤. ÷е повТ¤зано, по-перше, ≥з зб≥льшенн¤м розповсюдженост≥ твердоњ ≥ летючоњ сажки; по-друге, з на¤вн≥стю на поверхн≥ нас≥нн¤ великоњ к≥лькост≥ ≥нфекц≥њ септор≥озу, фузар≥озу, гельм≥нтоспор≥озу та ≥нших збудник≥в хвороб, ¤к≥ уражують проростки, сходи ≥ рослини прот¤гом вс≥Їњ вегетац≥њ, внасл≥док чого рослини гинуть або значно знижують врожай. як показали досл≥дженн¤, проведен≥ в ≤– ≥м. ¬.я.ёрТЇва, пос≥в непротруЇним нас≥нн¤м знижуЇ урожай озимих культур на 6-12 ц/га, при р≥вн≥ урожайност≥ 56,0 ц/га. ѕри вирощуванн≥ пшениц≥ за ≥нтенсивною технолог≥Їю, а також нас≥нн¤ високих репродукц≥й в першу чергу протруюють системними препаратами: в≥тавакс 200 ‘‘ (2,5-3,0 кг/т), фундазол (2-3 кг/т), байтан-ун≥версал (2 кг/т). —л≥д зазначити, що при недостатньому зволоженн≥ грунту та пос≥ву глибше 5 см байтан-ун≥версал знижуЇ польову схож≥сть ≥ урожай озимоњ пшениц≥. ƒл¤ обробки нас≥нн¤ п≥д ≥нш≥ пос≥ви застосовують препарати в≥нцит (2 л/т), див≥дент (2 л/т), максим (2 кг/т), сум≥ Ц 8 (1,5 кг/т), прем≥кс (1,3-1,5 л/т), роксил (1,5 кг/т) та ≥нш≥.
ѕри розм≥щенн≥ озимих культур п≥сл¤ стерньових попередник≥в дл¤ захисту сход≥в в≥д пошкоджень хл≥б-ною жужелицею та ≥ншими шк≥дниками нас≥нн¤ обробл¤ють новим м≥крокапсульованим  препаратом промет 400 (2 л/т). ÷¤ препаративна форма не маЇ обмежень при застосуванн≥ при протруюванн≥ нас≥нн¤ у сум≥ш≥ з препаратами, ¤к≥ рекомендован≥ вище проти збудник≥в хвороб.
ќброб≥ток нас≥нн¤ провод¤ть на спец≥альних машинах ѕ—-10, ћоб≥токс, ѕ—Ў-5 та ≥нших. ѕри цьому суворо дотримуютьс¤ норм витрати препарат≥в ≥ води (робочого розчину), контролюють р≥вном≥рн≥сть њх розпод≥лу на нас≥нн≥.

4. —истема удобренн¤

ƒовготривала посуха та спекотна погода  поточного року призвели до пригн≥ченн¤ м≥кроб≥олог≥чних процес≥в у результат≥ чого запаси легкозасвоюваних форм поживних речовин в грунт≥. особливо азоту, незначн≥. ÷≥ особливост≥ необх≥дно враховувати при визначенн≥ доз ≥ сп≥вв≥дношень поживних речовин у добривах при внесенн≥ њх по непарових попередниках.
Ќайкращ≥ результати забезпечуЇ повне збалансоване м≥неральне удобренн¤. Ќадлишок азоту в посушливих умовах провокуЇ на початку вегетац≥њ ≥нтенсивний розвиток вегетативноњ маси, ¤ка пот≥м не забезпечуЇтьс¤ потр≥бною к≥льк≥стю вологи, що призводить до втрат врожаю. «астосуванн¤ фосфорних добрив, нав≥ть при внесенн≥ в р¤дки, спри¤Ї розвитку кореневоњ системи ≥ ст≥йкост≥ рослин проти посухи. Ќадлишкове кал≥йне живленн¤ в цих умовах може р≥зко п≥двищити осмотичний тиск грунтового розчину, що утруднюЇ адсорб-ц≥ю поживних речовин рослинами.
¬раховуючи обмежен≥ можливост≥ багатьох господарств, доц≥льно на угноЇних пол¤х чистих ≥ зайн¤тих пар≥в, а також багатор≥чних трав при с≥вб≥ обовТ¤зково внести в р¤дки по 10-15 кг д.р. гранульованого суперфосфату. Ќа ≥нших площах найб≥льш ефективним Ї внесенн¤ повного м≥нерального добрива з розрахунку по 10-15 кг д.р. кожного елементу. « комплексних добрив краще всього застосовувати н≥трофоску.

5. ѕос≥в

—троки с≥вби мають вир≥шальне значенн¤ дл¤ формуванн¤ високого урожаю. ќптимальними строками пос≥ву ¤вл¤ютьс¤ дл¤ Ћ≥состепових район≥в област≥ 25 серпн¤ Ц 5 вересн¤, а дл¤ —тепових Ц 1-10 вересн¤. ƒопустим≥ строки с≥вби в Ћ≥состепових районах Ц 15 вересн¤, а в степових Ц 20 вересн¤.
 ” першу чергу необх≥дно зас≥вати площ≥ по непарових попередниках на менш родючих грунтах. ¬ середин≥ оптимальних строк≥в вис≥ваютьс¤ озим≥ по зайн¤тих парах ≥ гороху, а в друг≥й половин≥ оптимальних строк≥в Ц по чистому пару. ѕос≥в озимих в сухий грунт в сучасних умовах себе не виправдовуЇ.
Ќорми вис≥ву визначаютьс¤  з урахуванн¤м сортових особливостей та попередник≥в. ќптимальною нормою вис≥ву озимоњ пшениц≥ по чистих парах Ї 4,0-4,5 млн., зайн¤тих парах, багатор≥чних травах ≥ зернобобових - 4,5-5,0 млн., по непарових попередниках - 5,0-5,5 млн. схожих нас≥нин на гектар.
ѕри с≥вб≥ на початку оптимальних строк≥в необх≥дно додержуватись нижнього, а в к≥нц≥ Ц верхнього р≥вн¤ рекомендованоњ норми.
√либина загортанн¤ нас≥нн¤ при с≥вб≥ в оптимальн≥ строки ≥ при достатн≥й зволоженост≥ грунту становить: дл¤ озимоњ пшениц≥ 5-6 см; озимого жита ≥ трит≥кале Ц 4-5 см. ” посушливих умовах при на¤вност≥ вологи на глибин≥ 8 см ≥ б≥льше пос≥в можливо проводити на 6-8 см з обовТ¤зковим п≥сл¤пос≥вним прикотковуванн¤м. ” даному випадку по-т-р≥бно вис≥вати високоросл≥ сорти типу ƒонецька 48, ќдеська 267, јльбатрос одеський, ’арк≥вська 96.
ѕри пос≥в≥ в сухий грунт глибина загортанн¤ нас≥нн¤ повинна зменшуватись до 3-4 см, а норма вис≥ву Ц зб≥льшуватись на 10-20%.
ѕри вирощуванн≥ озимоњ пшениц≥ за ≥нтенсивною технолог≥Їю пос≥в провод¤ть з формуванн¤м технолог≥чноњ або маркерноњ кол≥њ.
ѕередпос≥вний та ос≥нн≥й комплекс роб≥т по захисту пос≥в≥в в≥д хвороб, шк≥дник≥в ≥ бурТ¤н≥в
 Ќа пос≥вах озимих поточного року основну шкоду сл≥д оч≥кувати в≥д озимоњ совки ≥ сажкових хвороб, а також в≥д кореневих гнилей, хл≥бноњ жужелиц≥, злакових мук, мишепод≥бних гризун≥в та ≥нших.
” допос≥вний пер≥од з метою зниженн¤ чисельност≥ шк≥дник≥в, запасу ≥нфекц≥њ збудник≥в хвороб ≥ забурТ¤неност≥ провод¤ть сл≥дуюч≥ заходи ≥ методи проф≥лактичного ≥ нех≥м≥чного характеру:
- ретельне очищенн¤ пос≥в≥в в≥д рослинних залишк≥в ≥ створенн¤ умов дл¤ њх швидкоњ м≥нерал≥зац≥њ;
- нев≥дкладне дискуванн¤ п≥сл¤ непарових попередник≥в;
- культивац≥¤ парових ≥ ≥нших п≥дготовлених до пос≥ву озимих площ п≥д час масового в≥дкладанн¤ ¤Їць озимою та ≥ншими видами п≥дгризаючих совок, що забезпечуЇ зниженн¤ до 90% цих шк≥д-ник≥в ≥ захист сход≥в без застосуванн¤ ≥нсектицид≥в;
- випуск ¤йцењда трихограми;
- не допустити розм≥щенн¤ озимоњ пшениц≥ п≥сл¤ зернових колосових культур;
- за 5-6 дн≥в до с≥вби провести грунтов≥ розкопки на пол¤х, виведених п≥д озим≥, з метою визначенн¤ чисельност≥ грунтових шк≥дник≥в (озима совка, хл≥бна жужелиц¤);
- внесенн¤ ам≥ачноњ води п≥д передпос≥вну культивац≥ю з метою зниженн¤ чисельност≥ озимоњ совки, хл≥бноњ жужулиц≥, дрот¤ник≥в ≥ ≥нших грунтових шк≥дник≥в;
- пос≥в озимих в оптимальний тер-м≥н: на ранн≥х пос≥вах у 2-3 рази зб≥льшуЇтьс¤ шкода в≥д озимоњ совки, кореневих гнилей; фузар≥озу, спетор≥о-зу, борошнистоњ роси, буроњ ≥рж≥, злакових мух, попелиць, мишепод≥бних гризун≥в та ≥нших шк≥дливих орган≥зм≥в, внасл≥док чого урожай може зменшитись на 20-30 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в.
ѕри чисельност≥ шк≥дник≥в б≥льше ≈ѕЎ на пос≥вах озимих провод¤ть заходи активноњ д≥њ. ѕри пошкодженн≥ озимою совкою або хл≥бною жужелицею у фазу 1-3 листк≥в б≥льше 2-3% рослин обробл¤ють базудином (д≥азеноном), 60%-ним к.е. (1,5-1,8 л/га), Ѕ≥-58 (1,5 л/га) або волатоном, 50% к.е. (2.0 л/га). ≤з синтетичних перитроњд≥в застосовують арр≥во, шерпу або децис. Ќорма витрати цих препарат≥в проти личинок хл≥бноњ жужелиц≥ ≥ гусениць озимоњ совки 1-3 в≥ку 0,25 л/га; проти гусениць 4-5 в≥ку Ц норму витрати цих препарат≥в зб≥льшують на 30-50%.
Ѕоротьба з бурТ¤нами 
ќзим≥ культури завд¤ки створенню з осен≥ щ≥льного стеблестою суттЇво пригн≥чують розвиток бурТ¤н≥в прот¤гом всього вегетац≥йного пер≥оду. јле на зр≥джених, погано розвинутих пос≥вах, бурТ¤ни завдають значноњ шкоди озимим.
Ќайб≥льш небезпечними дл¤ озимоњ пшениц≥ будуть зимуюч≥ (сокирки польов≥, п≥дмаренник ч≥пкий, ромашка непахуча, ф≥алка польова, латук компасний, грицики звичайн≥, талабан польовий, дескурайн≥¤ —оф≥њ та ≥нш≥), корнепаростков≥ (осоти рожевий ≥ жовтий, бер≥зка польова та ≥н.) ≥ де¤к≥ ¤р≥ (рутка л≥карська, г≥рчак бер≥зковидний та ≥н.) бурТ¤ни.
ѕри висок≥й забурТ¤неност≥ пос≥в≥в необх≥дно проводити х≥м≥чну прополку восени, що дасть змогу знизити навантаженн¤ на оприскувач≥ у напружений весн¤ний пер≥од ≥ зменшити шкодочинн≥сть бурТ¤н≥в на ранн≥х етапах вегетац≥њ озимини.
ƒл¤ ос≥ннього застосуванн¤  кращим герб≥цидом Ї сат≥с (100-150 г/га), ¤кий здатний проникати в рослини не т≥льки через надземн≥, але й п≥дземн≥ органи. ÷ей герб≥цид, в першу чергу, сл≥д застосовувати на пол¤х, ¤к≥ засм≥чен≥ сокирками польовими, оск≥льки на цей бурТ¤н ≥нш≥ препарати д≥ють менш ефективно.

Ћеон≥д Ѕондаренко,
директор ≤нституту рослинництва 
≥м. ¬.я.ёрТЇва